Лариса Трояновська

Провідна актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого (Художні керівники курсу Ада Роговцева і Леонід  Олійник).

У театрі з 1988 року.

ТЕАТРАЛЬНІ РОБОТИ:

“Опера Мафіозо” В.Станілова – Джуліана;
“Дивакуватий Журден” М. Булгакова – Учитель співу;
“Білосніжка та семеро гномів” О. Табакова та Е. Успенського – Ромашка;
“Страшна казка” М. Гоголя – Відьма, ворожка;
“…Та я прийду по ваші душі…” за В. Висоцьким – Пролог; 
“Квартал Небожителів” О. Коротко – Розпорядник; 
“Як вийти заміж” Т. Іващенко – Галя;
“Я вбив” Т. Іващенко – Дружина;
“Скарби Бахрама” Р. Качалова та Е. Успенського – Берізка;
“Фрекен Юлія” А. Стріндберга – Служниця Кристина;
“Мадридські води” Л. де Веги – Служниця;

“Інтермецо” за К. Паустовським (моновистава);
“Шестеро персонажів у пошуках автора” Л. Піранделло – Прима;
“Щоденник молодого лікаря” М. Булгакова – Анна Миколаївна;
“Дворянські вибори” Г. Квітки -Основ’яненка – Надєжка.
“Звідки беруться діти” – Поліна;

“Фараони” – Ганна;

“В степах України” – Галя;

“Таїна буття” (Т. Іващенко) – Ольга Хоружинська (дружина І. Франка);

“На дні” – Квашня.

Театральна майстерня “Сузір’я”:

“Мені тісно в імені своєму” Т. Іващенко (реж. В. Борисюк) – Айседора Дункан.

 НАГОРОДИ:

Лауреат театрального фестивалю “Ноїв ковчег” (Севастополь);
Лауреат фестивалю “Кафа-2004” (Сімферополь);
Лауреат театрального фестивалю “Прем’єри сезону” (Івано-Франківськ);
Призер театрального фестивалю “Тернопільські вечори”;
Подяка міського голови за вагомий внесок у популяризацію української мови і активну громадську діяльність.

Премія “Київська Пектораль” – 2019 у номінації “За краще виконання жіночої ролі другого плану» (роль Манюшки, покоївки Зої, у виставі за Михайлом Булгаковим «Зойчина квартира», режисер-постановник Максим Голенко).

ФЕСТИВАЛІ:

1989. Серпень. Польща. Краків. Єленя Гура. Фестиваль мистецтв;
1990. Червень. Греція. Фестиваль “Olimpicos”;
2000. Італія. Рим. Театр “Вашелло”. Гастролі;
2000. 2003. 2004. Львів. Міжнародний театральний фестиваль “Золотий лев”;
2003. 2004. Всеукраїнський тур “Мистецтво проти наркоманії та СНІДу”;

2006. VII Міжнародний Чорноморський театральний фестиваль в м. Трабзон (Туреччина).

***

– Найбільш м’яко, якщо так можна висловитись, мені далася роль бабусі у виставі «Льовушка» – вона ніби йшла від мене, ця роль не на подолання, там не треба було, грубо кажучи, битися головою об стіну. В ній я мало сумнівалася, хоча сумніви під час підготовки завжди є. А взагалі у мене немає улюблених ролей. Улюблена ще не зіграна.

– Поважаю усе, що роблять мої колеги, адже у кожну роботу вкладається багато любові. Не любити виставу, в якій граєш – це те саме, що жити з людиною, яку не кохаєш.

– У кого зі світових режисерів хотіла б знятися? Мені дуже імпонує Франсіс Вебер.

– Взагалі хотілося б якоїсь крутої комедії!

– Що мене надихає? Природа, сонце і кохання.

– Якщо ти по-справжньому працюєш, то коли вже виходиш на сцену, – це повна концентрація на 3-4 години. Майже медитація, я вважаю. У цей час ти не думаєш про новини, про проблеми, а повністю йдеш зі своєї дійсності та реальності.

***

Лариса ТРОЯНОВСЬКА: «Глядач іде до театру за емоціями»

Спектаклі