Сергій ПавлюкРежисер-постановник
Режисер Майстерні Миколи Рушковського.
Лауреат Премії Київська Пектораль “За кращий режисерський дебют”.
Вистави:
“Віслюк має бути худим” за мотивами повісті С. Довлатова
“Andersen’s Fairy Tales” за мотивами казок Г. Андерсена
Режисерські знімальні групи у проектах режисерів: Роман Ширман, Денис Елеонський, Роман Барабаш, Дмитро Томашпольський.
Акторські роботи: фільм «Посторонній» (режисер Дмитро Томашпольський).
Представник журі театрального фестивалю «День театру».
***
– За рік що минув, я чітко відчула, що для мене театр. Колись думала, що це місце для людей, які створюють щось прекрасне, і тому шукала це місце.
А тепер театр для мене – це люди-однодумці, які зібрались зробити щось прекрасне.
І тільки тоді місце, де вони роблять це магічне «щось», стане театром.
– Немає найлегшого і найважчого в професії режисера. Режисура об‘єднує в собі багато відтінків. Головні з них:
перший – «так це воно, саме таким театр і має бути, я відчуваю…!»
і другий – «Господи, а як же це те, що я відчуваю, зробити?»
Але тому ми знаходимо своїх акторів, режисерів, художників, драматургів, композиторів та всіх інших, щоб пройти цей шлях.
– Актори, з якими я працюю, завжди для мене світові!
– Я ніколи не кажу, що буду ставити далі, поки не почну репетиції. Адже постановки вистав – частина мого життя. Як знати, що буде хвилювати тебе завтра більш за все на світі?
– «Шинель» для мене – це розмова серцем. Кожна вистава змінює тебе, бо пробуєш зробити в ній щось нове.
Але головне – актори, з якими ми створювали цю історію. Я думаю що разом ми всі виросли в цій роботі. Інакше і не може бути – це не просто мої люди. Це мої герої – Роман Халаімов, Станіслав Мельник, Євген Ковирзанов, Юля Брусенцева, Кирило Карпук.
І коли маєш таких героїв, то як не крути – тягнешся вище.
– Що змінилося у виставі для показу на великій сцені 1 квітня до Дня Народження Гоголя? Перша зміна – це музика. Коли Даша Малахова і Наталія Чижова познайомили нас з композиторами – Олександр Філоненко та Дмитро Авксєнтьев, наче зійшлися якісь комети у Всесвіті. Вони так відчули нашу історію, наших персонажів, кожну сцену, і створили таку музику … яка наче завжди мала бути з нами.
Для великої сцени також наша художниця Крістіна Радіонова створила більшу декорацію. Раніше місто, де жив Акакій Акакійович, було у вікнах малої сцени. А тепер воно навколо нього, він живе всередині цього дивного та темного міста.
– З останніх переглянутих стрічок мене вразили «Таксист», «Кролик Джоджо», «Остання спокуса Христа», «Молодий папа», «Молочні зуби», «Проста історія» Девіда Лінча ( часто її передивляюсь), «Майстер» та мультфільми «Історія вовків», «Різдвяна історія».
Спектаклі