Світлана Телеглова
Сергій Сипливий
Провідна актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі. Закінчила Київський інститут театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого у 1977 році. У театрі на Подолі працює з 1989 року.
ТЕАТРАЛЬНІ РОБОТИ:
“Скарби Бахрама” Р. Качалова, Г. Успенського – Маша;
“Мадридські води” Лопе де Веги – Служанка;
“Я вбив” Т. Іващенко – медсестра Ксюша;
“Білосніжка та семеро гномів” – Ромашка;
“Старомодна комедія” – Лідія Василівна Жербер;
“Пан Лампа” – Бабця Драпця;
“ОБЕЖ” – Пані Рапаич;
ФЕСТИВАЛІ:
Учасниця міжнародного театрального фестивалю 1990 року в Греції “Олімпікос”.
***
?
– Роль Лідії Василівни Жербер зі «Старомодної комедії» зараз мені ближча за всі, – і не тому, що я, наприклад, така ж, як вона. А тому що мені цікавий її характер, її спосіб життя. Права вона чи ні – мене це не хвилює. Вона дуже своєрідна, вільна у поглядах, бажає кохати незважаючи на вік.
?
– Що для мене акторство? Спосіб життя. А джерела натхнення шукаю у собі.
?
– На яку роль ніколи б не погодилась? Де туалетний гумор, бо для мене це неприємно і неприйнятно. На щастя, доля складалась так, що подібних пропозицій мені не надходило.
?
– Мій формат – лірична комедія. Вважаю, що найкраще за все, щоб зі сцени йшло чисте, гарне, високе, а чорне і брудне мені завжди і складно сприймати, і самій у цьому брати участь.
?
– Пам’ятаю, якось під час гри у Театрі юного глядача у Львові я відчула неймовірний захват від перевтілення, бо коли ще навчалась на акторському, не відчувала нічого подібного… Ніби ти роздвоюєшся – залишаючись собою, у той же час ти – абсолютно інша людина.
?
– Страх може бути на репетиціях, на сцені – ні.
Спектаклі