Іван Уривський

Народився 9 березня 1990 року у м. Кривий Ріг.

Закінчив Київський національний університет культури і мистецтв. На студентській сцені поставив водевіль «Солом’яний капелюшок» за п’єсою французького комедіографа Ежена Лабіша. В рамках проекту студентських дебютів Open Mind на сцені київського театру «Золоті ворота» поставив спектакль «Дядя Ваня» за Антоном Чеховим, «Украдене щастя» за мотивами класичної п’єси Івана Франка, «Олеся. Забута історія кохання» за повістю Олександра Купріна, та цей же сюжет у 2017 році режисером було перенесено на сцену одеського лялькового театру у виставі «Олеся. Містифікація».

Студентом 5 курсу КНУКіМ (майстерня Ніни Гусакової), Іван Уривський поставив
«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського. Це перша режисерська робота
в Одеському українському академічному музично-драматичному театрі ім. В. Василька.

В діючому репертуарі Одеського українського театру такі вистави режисера-постановника Івана Уривського:

«Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського (інсценізація В. Василька, яка йде у форматі творчої майстерні «Глядач на сцені»);

«Останній день літа» за п’єсою О. Вампілова «Полювання на качок» – вистава йде на «Сцені 38»;

на основній сцені йде вистава «Турандот» за мотивами п’єси Карло Гоцці (першопрочитання на сцені театру українською мовою –
переклад І. Геращенка);

вистава «Одруження» за мотивами однойменної п’єси М. Гоголя;

вистава «Прекрасний рогоносець» Фернана Кроммелінка.

Всі роботи режисера в українському театрі мають великий успіх у глядачів і високо оцінені театральними експертами і критиками.

Нагороди:

Вистава «Дядя Ваня» визнаний кращим режисерським дебютом Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» у 2015 році;

режисерська робота «Украдене щастя» за мотивами класичної п’єси Івана Франка відзначена премією «Дзеркало сцени», заснованої всеукраїнським тижневиком «Дзеркало тижня»;

у 2016 році Іван Уривський увійшов до числа переможців міського конкурсу «Прем’єри сезону», де був відзначений його спектакль «Тіні забутих предків» по М. ​​Коцюбинському.