Колектив

Роман Халаімов

Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого.

У театрі з 2003 року.
 

ТЕАТРАЛЬНІ РОБОТИ:

“Опера Мафіозо” В. Станілова – Іспанський народ;
“Скарби Бахрама” Р. Качанова, Е. Успенського – Маша.

РОБОТИ У КІНО:

“Якщо я не повернусь” (2001, реж. Томашпольський) –  Марина;
“Територія краси” (2009, реж. Тараненко, Забара, Тупік) – Ілона;
“Повернення Мухтара” (2009, реж. Златоустовський) –  Ніка;
“Сусіди” (2009-2010, реж. Філіпенко, Тупік) –  Катя;

“Життя як цирк” (реж. Ю. Одинокий)  – Дівчина за викликом;

“Слід перевертня” (реж. В. Попков) –  Фанатка “зірки”;
“Богдан Хмельницький” (реж. М. Мащенко)  – Світська дама;
“Золоті хлопці-2” (реж. Б. Небієридзе) –  Офіціантка;
“Ситуація 202”  (реж. К. Шихан) – Лара, студентка, захоплена терористом.

ТЕЛЕПРОЕКТИ:

Програма “НЛО” Олексія Гончаренко (1999);
Науково-популярний фільм про Трипільську культуру для телеканалу DISCOVERY (2000);
Іміджеві заставки для телеканалу СТБ (2002, реж. І. Петрикей) ;

Соціальний рекламний ролик «АнтиСНІД» (2003, реж. В. Придувалов);
Реклами “П’ять крапель”, “Коломак”, “DAEWOO”, “Чумак”.

НАГОРОДИ:

Дипломантка “Київської пекторалі” 2003 року за кращий акторський дебют у виставі “Дядя Ваня” А. Чехова.

***

– Страшно грати тільки те, в чому ти неорганічний. Неважливо, якого полюса характер, але якщо ти його не зрозумів і набрехав, то страшно.
– Те, що я завжди кажу собі під ніс – це «Дядя Ваня». Будь-яке місце, в будь-який час. Я на ньому збожеволіла…
– У дитинстві я була товстою і незграбною дівчинкою, яка ніколи не бачила свого батька … І це псувало картину світу із раннього віку, – вона вже була негармонійною. А смішного багато було пов’язано з «невдачами» дитячими. Наприклад, я любила у тирі стріляти. Якось хотіла перед мамою похвалитись, затягла її в тир і кажу: «Дивись, що зараз буде!» Стріляю, а на підлогу падає шматок штукатурки зі стелі … Господар тиру нас вигнав, добре хоч не оштрафував))
– Перша роль… Етюд в театральному інституті. Я відразу вибрала трагедію … Це була сценка про самогубство. Що сказати? Дивно згадувати про несвідомий вибор, який супроводжує мене все життя… (жарт!)
– Фільм, про який час від часу думаю, – це «Розпусник», чи «Вільнодумець» (так мені здається правильніше) з Джонні Деппом. Улюблений фільм. Не беручи до уваги ще більш старий фільм, який люблю – «Андрій Рубльов» Тарковського.
– Які поняття асоціюються із Театром на Подолі? Щирість, біль, прощання, вільнодумство, доля.
– Якби не актрисою, то, можливо, була б художником (я, власне, малюю для душі) чи біологом. Біологія – мрія шкільних років.

Спектаклі

ВІЧНО ЖИВІ − Вероніка Богданова

ДЯДЯ ВАНЯ − Соня, дочка Серебрякова від першого шлюбу

ЩОДЕННИК МОЛОДОГО ЛІКАРЯ − Медсестра Пелагея Іванівна

МЕРТВІ ДУШІ − Губернаторша

МОЄ СТОЛІТТЯ − Фостін, її правнучка

НА ДНІ − Наталя, сестра Василиси

ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ ДІТИ? − Ганна

ПЕРЕДЧУТТЯ МИНИ МАЗАЙЛА − Уля

СТАРШИЙ СИН − Ніна

ШОУ ПРО ШОУ − Олена

ОБЕЖ − Пані Спасич

НАВІГАТОР − Клара

Механічний апельсин − Персонаж

ПАСТКА ДЛЯ САМОТНЬОГО МУЖЧИНИ − Медсестра