Дмитро Грицай

Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі. Закінчив Київський Національний університет театру, кіно і ТБ ім. Карпенка – Карого у 2010 році (керівник курсу – н. А. Україна В. І. Зимня).

У театрі з 2010 року.

ПРОЕКТИ:

Радіо-ведучий «Національна Радіокомпанія України« ПРОМІНЬ »» ранкова розважальна програма «Ранковий Промінь»

РОБОТИ У КІНО:

2010 «Здрастуй, мама!» – Ростислав, реж. Ярослав Ластовецький;
2010 «Маршрут милосердя» – серія «Така любов» – Анатолій, реж. Бата Недич, серія «благословляють все, що було …» – Сергій, реж. Бата Недич;
2010 «1942» – епізод, солдат Янукович;

2009 Короткометражний фільм «Останній день чемпіона», реж. Станіслав Данилишин – Юрій;
2009 Містічні истории серія “Старий Бата”,  – Олексій, реж. Д. Малков;

2009 Телесеріал “За законом” роль другого плану – Микита, ICTV;
2009 Телесеріал “Повернення Мухтара”, серія “Хто твій друг”, – Роман, PRO-TV, серія – “Вечеря на двох”. Другий план PRO-TV  – офіціант Генадій;
2009 Телесеріал “Єфросинія”. Епізод Олег Маслеников, епізодична роль – Іван;

2011 “Хазяйка тайги” – Єгор;

2011 “Ластівчине гніздо” – охоронник. 

***

– Кого з персонажів мені страшно зіграти? Не треба забувати, що це гра. Дуже схожа на реальність, яка акумулює і випромінює різноманітні енергії, але все ж ГРА. Якось я починав свій день народження на знімальному майданчику на кладовищі… В іншому фільмі довелося лежати на столі в реальному морзі… Ставлюся до таких ролей філософськи – якщо зміг вийти своїми ногами з цвинтара і МОРГа, то все буде добре)) Моя дружина взагалі сказала, що у «Волах» я граю «демона-спокусника».
?
– У день прем’єри «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» прокинувся із думкою: «Невже сьогодні ми дійдемо до фіналу?)) » А ввечері довго не міг заснути. Півночі говорили про виставу. Я був задоволений. У виставі мій персонаж – символ влади, чиновників-можновладців, депутатів, якщо хочете. В‘язниця у цьому випадку дуже схожа на модель держави. А в Чіпки багато спокус і кожного разу він робить свій вибір. Влада, визнання людей – це те, що мій персонаж йому дає, врешті-решт. Однак на практиці сталося не так, як гадалося))) Але це лише один з варіантів пояснення – вистава багатопланова, кожен в ній знайде щось своє.
?
– «Зірка» – це статус, який нічого сам по собі не означає. Що дійсно важливо – бути професіоналом своєї справи, вдосконалюватися, не зупинятися на досягнутому і при цьому залишатись людиною. І, звичайно, його величність Випадок. Тоді атрибути «зірковості», як слава, медійність, гроші та визнання колег прийдуть вже як побічний ефект вашої роботи.
?
– При повторенні тексту перед виставою я звик читати репліки партнера, а свої відтворювати з пам‘яті. Тому западають у пам’ять чужі слова. Зараз першою згадалася репліка Чіпки з «Волів»: «Смерть – від Бога?! Червиве – від Бога?!..»
?
– Був серйозною дитиною. Я всіх бабусь у дворі називав на ім’я та по батькові!
?
– Акторство – мій свідомий вибір. Я вступив до театрального не одразу після школи, не з першого разу… Навчався в іншому ВИШі 2 роки. І коли забирав документи, ще не знав, чи вступив до Карпенка-Карого. Пішов ва-банк, так би мовити) Тому варіантів більше немає.
?
– Перша роль – малий Шевченко у шкільній виставі. Було холодно в ноги, адже я був босий.
?
– Вразив останнім часом не фільм, а запис живого концерту Фредді Мерк’юрі. Він – неймовірний!

Спектаклі