Костянтин Темляк

Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі. У 2016 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня Миколи Рушковського).

У театрі з 2016 року.

РОБОТИ В ТЕАТРІ: 

Навчальний театр київського національного університету театру, кіно і ТБ ім. І. Карпенка-Карого:

“Безіменна зірка» М. Себастьян – Марін, вчитель астрономії;

“Врятуйте наші душі” К. Симонов – Він (успішний журналіст).

Театр на Подолі:

“Вернісаж на Андріївському” В. Малахов – Актор;

“Віра, Надія, Любов … (Яма) О.Купрін – Соловйов;

“Пан Лампа” М. Пшеслюга – Пан Буквальний;

“Мати” К. Чапек – Тоні;

“Зойчина квартира” М. Булгаков – Ванечка;

“ОБЕЖ” Б. Нушич – Пан Маркович, художник;

“Спостерігач…” М. Панич – Кемп;

Театр Сузір’я та Театральна майстерня М. Рушковського:

“Віслюк має бути худим” С. Довлатов – Тамбовський вовк;

“Антігона” Жан Ануй – Хор;

“Тараканіще” К.Чуковский – Чуковський;

“Диваки” В. Шукшин – Дід Север’ян;

“Танець Делі” І. Вирипаєв – Андрій.

РОБОТИ У КІНО:

“Ми більше ніколи не заблукаємо разом” Є.Кошин – Саша; (2020)

“Кіборги” А. Сеітаблаєв – Псих; (2017)

“І будуть люди” А. Непиталюк – Олег Мирославський; (2020)

“Смак свободи” О. Березань – Тарас; (2024)

“БожеВільні”  Д. Тарасов – Андрій Довженко; (2024)

*** 

– Ким я був у минулому житті? Все залежить від того, покарання це чи заохочення. Думаю, що ми йдемо сходами вгору, тому це заохочення. У такому разі я міг бути котом, оскільки я дуже лінивий. Начебто багато всього роблю, але при цьому дуже лінивий. У мене зараз є кіт, за яким спостерігаю. Тому таке порівняння. Але мені це дуже не подобається! Взагалі у мені зазвичай борються лінь та стан неспокою, бажання щось змінювати. Частіше за все у результаті – метушня і мало змін, але я працюю над цим.

– На мою думку, мрієш «когось зіграти» тільки в університеті. Гамлета, наприклад, або мені теж хотілося зіграти у чомусь, типу «Ностальгії».

– Найстрашніше, граючи протягом багатьох років одну й ту ж роль, виходити на сцену і просто читати текст, маючи лише органіку.

– Взагалі багато речей боїшся робити через страх: брати участь у новаторській виставі чи почати грати на гітарі, зніматися у серіалах. Спочатку думаєш, що робиш все через гроші, а насправді ні.

– У мене батько – військовий пілот, тому у дитинстві ми багато переїжджали. Біля моря круто жити, але професію, яку я обрав, реалізувати там неможливо. Мені дуже пощастило, що я потрапив на курс Рушковського, за що йому дуже вдячний. Микола Миколайович повторював, що я ходжу по лезу, але він завжди бачив перспективу – що буде з людиною за 5-6 років. Я тоді цього не усвідомлював.. Якби усвідомлював, то, мабуть, так готувався би, що не вступив.

Спектаклі