Сергій Бойко

Провідний майстер сцени Київського академічного драматичного театру на Подолі. Закінчив київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого.

У театрі з 1989 року.

ТЕАТРАЛЬНІ РОБОТИ:

“…Та я прийду по ваші душі…” за В. Висоцьким – Загонщик;
“Мадридські води” Л. де Вега – Бертран;
“Медовий місяць комісара поліції” Р. Тома – Патріс Маяр;
“Ніч чудес” В. Шекспіра – Деметрій;
“Бенкет під час чуми” О. Пушкіна – Дон Карлос;
“Опера Мафіозо” В. Станілова – Джузеппе;
“Літо і дим” Т. Уільямса – Джонні;
“Переклади” Б. Фріла – Оуен;
“Ведмідь” А. Чехова – Смірнов;
“Скарби Бахрама” Е. Успенського, Р. Качалова – Зензіля;
“Зумій за хвіст спіймати бісенятко” Т. Іващенко – Він;
“Я вбив …” Т. Іващенко – Стрілок;
“Неймовірні пригоди новорічної ялиночки” С. Бойко, І. Славинського – Ведучий;
“Квартал небожителів” О. Коротко – Друг;

“Вічно живі” В. Розов – Федір Іванович Бороздін, лікар

“ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ (ЯМА)” О. Купріна – Платонов

“Дядя Ваня” А. Чехова – Астров Михайло Львович, лікар

“Пастка для самотнього мужчини” Р.Тома – Комісар

“Мертві душі” М. Булгакова – Ноздрьов, поміщик

“На дні” М. Горького – Сатін

“Лист Богу” А. Крима – Побойня

“Дивакуватий Журден” Б. Булгакова  – Ковьєль

“Останнє приземлення, або один день із життя внутрішнього органу” А. Куркова – Письменник

“Ревізія-Шмавізія” А. Крима – Берл

“Що я бачив уві сні” А. Толстой – Михайло Іванович

“Мрії оживають” І. Вирипаєв – Френк

“Емігранти” С. Мрожек – АА

“Декоратор” Д. Черчілль – Волтер, декоратор

“Тускульські бесіди”Р.Нельсона – Цицерон

ПРОФЕСІЙНІ НАГОРОДИ: 

Двічі лауреат теле-кінофоруму країн СНД у Ялті за авторську телепрограму „День варенья”.
Номінант на лауреатство „За кращу дитячу програму” Всеукраїнського телевізійного конкурсу „Золота ера”.
Лауреат Всеукраїнського телевізійного конкурсу на кращу програму для дітей „Кришталеві джерела” („Вечірня казка”).

Лауреат “Київскої пекторалі” за роль Астрова у виставі “Дядя Ваня” А. Чехова (2003).

Лауреат театральної премії Амвросія Бучми за роль Ноздрьова у виставі “Мертві душі” М. Булгакова (2010).

РОБОТИ У КІНО:

“Димка” – Перес;
“Дев’ть життів Нестора Махно” – Комісар;
“Золоті хлопці” – Художник;
“До мене, Мухтаре!” – Лісник;

“За законом”;

“Мисливець за караванами” – офіцер Хада;

“Чужі помилки”;

“Надія, Віра і Любов”.

ТЕЛЕПРОЕКТИ:

Телекомпанія “ТЕТ” – ведучий програми “Одиноке серце”;
Телекомпанія “Гравіс” – ведучий програми “День варенья”;
1-й Український канал телебачення – ведучий програми “Вечірня казка”;
Ведучий програми “Життя триває” на 1-му українському каналі телебачення.

ФЕСТИВАЛІ:

1989. Краків;
1991. Великобританія. Гастролі з виставою “Бенкет під час чуми” О. Пушкіна;
1991. Німеччина. Фрайбург. Гастролі з виставою “Театральний роман” М. Булгакова;
1992. Польща. Єленя Гура. Фестиваль театральний. “… Та я прийду по ваші душі…” В. Висоцького;
1992. Коста-Ріка. Фестиваль мистецтв;
1992. США. Майамі. Фестиваль іспанської драматургії;
1993. Туреччина. Анкара. Перший міжнародний театральний фестиваль;
1993. Шотландія. Единбург. Міжнародний театральний фестиваль. “Сон літньої ночі”, “Яго” за “Отелло” Шекспіра;
1995. Кардіф. Уельс. Літній фестиваль. “Сон літньої ночі”, “Яго”;
1995. Міжнародний фестиваль. Чеховські анекдоти;
2003, 2004. Всеукраїнський тур “Мистецтво проти наркоманії та СНІДу”.

***

– Близькі мені ролі? Це одразу декілька вистав. Коли готував роль Побойні у «Листі Богу», то присвятив її своєму батькові, бо у родині була схожа ситуація. Дуже пронизлива тема… Але багато чого і вигадали разом з покійним режисером Ігорем Славинським. Здавалося б, 1947 рік – так далеко, але це зачіпає глядача і досі. Оскільки кохання, віра в людей, допомога, співчуття – те, що ми завжди шукаємо один в одному. І зараз у нас теж непрості часи..

– «У людині все повинно бути прекрасним». Це говорить доктор Астров у «Дяді Вані». Бо це правда. Не тільки обличчя, одяг, а й душа та думки мають бути гарними. Такий ритм життя, що бігаєш, метушишся, щоб отримати певні блага, а про душу іноді забуваєш подумати..

– У дитинстві я був фантазером. Пам’ятаю, як у першому-другому класі навколо мене збиралися однокласники – я їм розповідав про фільми, які нібито дививвся. Був непосидючим, любив бігати, танцювати.

– Найбільше всього боюся? Якщо хтось із близьких захворіє.. Мамі вже 88 років. Дуже хочеться, щоб рідні були живі та здорові.

– Кого б ніколи не погодився зіграти? Важко сказати. Напевне, Леніна чи будь-кого із комуністів. Бо свого часу довелося достатньо їх переграти – знаєте, таких позитивних героїв, – навіть поки вчився у театральному інституті у 1970-х. Я застав ще той час, коли була така традиція. Бо зовнішність і всі дані підходили під тип «соціального героя». Тому мені діставались голови колгоспів, секретарі партійних організацій, а це були вихолощені персонажі – тільки позитивні риси. І це жахливо.

– Фільми дивитися встигаю. Із останнього переглянутого раджу «Три білборди за межами Еббінга, Міссурі». Онук порадив, йому 15 – вже достатньо дорослий. Хочу сказати, що гра Френсіс Мак-Дорманд дійсно вражаюча. Й одразу після цього я подивився «Погані часи в “Ель Роялі”». Тут більше екшену, звісно. Але теж цікаво закручений сюжет, дуже сучасний підхід до зйомок.

– Головне не схопити «зіркової хвороби». Бо насправді кожного разу, беручись за нову роль, усвідомлюєш, що все треба починати спочатку.

– Якби не був актором, то все одно працював би з людьми. Можливо, педагогом. Мені подобається спілкування. Але у будь-якому разі це був би гуманітарний напрямок: література або мистецтво.

Спектаклі