Анна Саліванчук
Анна Тамбова
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі. В 2006 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого (художній керівник курсу – народний артист СРСР Ю. М. Мажуга).
У театрі з 2006 року.
РОБОТИ У КІНО:
“Дівчина з пістолетом або Кардіограма”(Польща );
“Повернення Мухтара” – “Вибух” – секретарша;
“Повернення Мухтара” – “Розіграш” – Донька;
“Повернення Мухтара” – “Вкрадена наречена” – Наречена;
“Повернення Мухтара” — “На шаленій швидкості” – Директор ТВ каналу;
“Мухтар» – англійське вбивство”;
“Осінь, зима, літо, весна”;
“Кофе з молоком”;
“Не Ангели” – Журналістка;
“Гарлем”- Продавщиця;
“Чужі помилки”;
“Надія. Любов” – Дівчина;
“Сусіди” – Алла;
“Повернення Мухтара”- “Вбивство по-англійськи” – Аліна, старший менеджер;
“Трава під снігом”;
“Свати” – Гера;
“Ластівчине гніздо” – Королева красоти;
“Рюріки”;
“Три сестри” – Брюнетка;
“Матч смерті” – Оксана Бахарева;
“Таксисти” – Дівчина;
“Містичні історії”;
“Чемпіони з підворітні”;
“Мамочка моя”;
“Нюхач” – Женя;
Юмористична програма “Добрий вечір”;
“Порох та дріб” – однокурсниця Аліси;
“Жіночій доктор 38 серія – Злата;
“Поки Станиця спить” – Анфіса- головна роль;
“Вже Який день”- скетч шоу;
“Мухтар” – Ольга.
РОБОТИ У ТЕАТРІ:
“La bonne Anna, або як зберегти сім’ю” М. Камолетті – Бріжжіт;
“Вернісаж на Андріївському” В. Малахова – Анна;
“Віра, Надія, Любов…(Яма) О. Купріна – Женя;
“Звідки беруться діти?” А. Крим – Оксана;
“Шестеро персонажів у пошуках автора” Л. Піранделло – Пасербиця;
“Шоу про шоу” В. Гуляйченко, Т. Могильник – Аня;
“Мертві душі” М. Гоголя – Ганна Григорівна, дружина прокурора;
“ОБЕЖ” Б. Нушич – Пані Спасич;
***
– Коли вперше вийшла на сцену, відчувала страх, переживання, метелики в животі та кайф!
?
– Театр із кіно не можна порівнювати. Як-то кажуть, театр – це жінка, а кіно – коханка. Усі вистави я пам’ятаю, і навіть якщо декілька років не грала виставу, вийду на сцену і згадаю все, а в кіно вже після відзнятої сцени не пам’ятаю, про що вона.
?
– Мій улюблений режисер – Віталій Малахов, бо саме він у мене повірив. І здається, у мене вийшло, тому я йому дуже вдячна. А мріяти вголос не люблю, тому про співпрацю з іншими режисерами не скажу
?
– Усі ролі різні, але серед тих, що важко давалися – у виставі «Вернісаж на Андріївському», де в мене хоч і невелика роль, але мову жестів було дуже важко вчити, і це зайняло у мене півроку.
?
– «Які гидкі, які гидкі всі ці складнощі ума, вся ця так звана філософія, яка відкриває в людині тварину, а потім намагається вигородити її, виправдати!»
?
– Я була наполегливою, впевненою, доброю і дуже творчою дитиною. Батько хотів, щоб я стала поліцейською, та я все одно була б акторкою!
Спектаклі