Колектив
повернутись до колективу

Світлана Телеглова

Сергій Сипливий

Провідна актриса  Київського академічного драматичного театру на Подолі. Закінчила Київський інститут театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого у 1977 році. У театрі  на Подолі працює з 1989 року.

ТЕАТРАЛЬНІ РОБОТИ:

“Скарби Бахрама” Р. Качалова, Г. Успенського – Маша;

“Мадридські води” Лопе де Веги – Служанка;

“Я вбив” Т. Іващенко – медсестра Ксюша;

“Білосніжка та семеро гномів” – Ромашка.

ФЕСТИВАЛІ:

Учасниця міжнародного театрального фестивалю 1990 року в Греції “Олімпікос”.

***

– Дуже подобаються акторські роботи Аліси Фрейндліх, із великим задоволенням передивляюсь фільми з нею, розумію, що її ролі мені близькі, і я теж так можу робити, мені це цікаво.
🎭
– Роль Лідії Василівни Жербер зі «Старомодної комедії» зараз мені ближча за всі, – і не тому, що я, наприклад, така ж, як вона. А тому що мені цікавий її характер, її спосіб життя. Права вона чи ні – мене це не хвилює. Вона дуже своєрідна, вільна у поглядах, бажає кохати незважаючи на вік.
🎭
– Що для мене акторство? Спосіб життя. А джерела натхнення шукаю у собі.
🎭
– На яку роль ніколи б не погодилась? Де туалетний гумор, бо для мене це неприємно і неприйнятно. На щастя, доля складалась так, що подібних пропозицій мені не надходило.
🎭
– Мій формат – лірична комедія. Вважаю, що найкраще за все, щоб зі сцени йшло чисте, гарне, високе, а чорне і брудне мені завжди і складно сприймати, і самій у цьому брати участь.
🎭
– Пам’ятаю, якось під час гри у Театрі юного глядача у Львові я відчула неймовірний захват від перевтілення, бо коли ще навчалась на акторському, не відчувала нічого подібного… Ніби ти роздвоюєшся – залишаючись собою, у той же час ти – абсолютно інша людина.
🎭
– Страх може бути на репетиціях, на сцені – ні. 

Спектаклі

ОРЕСТЕЯ − Кіліса, Орестова мамка

СТАРОМОДНА КОМЕДІЯ − Лідія Василівна Жербер

ПАН ЛАМПА − Бабця Драпця

ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ − Меронія

ОБЕЖ − Пані Рапаич