Новини

Власна версія «ОБЕЖу» від театру на Подолі
2 листопада відбулася прем’єра «ОБЕЖ» у театрі на Подолі. Кореспондент Theatre.love поділився своїми враженнями та деталями постановки.

На сцені за допомогою відеопроекції зображена назва вистави, а за нею видніються декорації, зала заповнена, жодного вільного місця, всі глядачі, немов у вулику, очікують на початок вистави. У залі присутні як дорослі глядачі, так і молодь: хтось вирішив зробити сімейний вікенд та прийшов з батьками, а хтось долучив до театру друзів.

Це надзвичайно цікава вистава, тому що там 17 жіночих ролей. Можна зайняти весь особовий склад жінок. Ми працюємо з посольством Сербії, вони допомогли нам з перекладом. Ця історія дуже актуальна, тому що зараз є безліч клубів, жіночих спілок і власне ця вистава про те, як, бувши громадськими діячами, батьки забувають про дітей, як немовби працюючи над розвитком сім’ї, знищують її.

Віталій Малахов в інтерв’ю для Theatre.love

«ОБЕЖ» – легка комедія від театру на Подолі, поставлена Віталієм Малаховим за п’єсою сербського драматурга Бранислава Нушича. Здавалося б, що може бути спільного між Сербією та Україною та чому п’єса, написана більше століття тому, залишається актуальною досі? Це історія про жінок, які є членкинями Об’єднання белградських емансипованих жінок. Вони вирішують серйозні питання подібні до «як допомогти нещасному племені Манджуко?», що знаходиться за тисячу кілометрів, натомість заяви від мешканців їх міста перенаправляються до вищих інстанцій (міністерства, будинку пристарілих). Жінкам важливо бути потрібними суспільству, важливо бути визнаними, важливо, щоб їх думка була почутою, саме тому вони так багато уваги приділяють роботі. ОБЕЖ пропагандує сімейні цінності, хоча в родинах членкинь царює хаос, а їх чоловіки та діти потребують уваги, порад та щоб їх вислухали.

Об’єднання, яке ми з вами організували, якраз і має захистити сім’ю від руйнівних впливів економічних, політичних і моральних катаклізмів, щоб зберегти сім’ю як основу громадського порядку і головне джерело продовження людського роду.

За допомогою декорацій глядачі потрапляють у маєток пані Живанович. На кріслах та за столиком засідають членкині ОБЕЖу, саме там зачитуються надіслані заяви та ведуться протоколи, а на гойдалці легко та невимушено віддаються спогадам та розмірковуванням героїні цієї п’єси. Човен стає місцем для написання романтичних листів, а телескоп та автомобіль нагадує про мрії. Напівпрозора завіса час від часу переносить глядачів з маєтку пані Живанович до маєтку пані Лазич, тим самим показуючи та відокремлюючи сімейні, «домашні» події від робочих.

Членкинь ОБЕЖу зіграли Анна СаліванчукТамара ПлашенкоВалентина СєргєєваОксана Аніщенкова, Марія Рудковська, Тетяна Печенкіна, Світлана Телеглова, Алла Сергійко, Олександра Пашкова, а очолювала жіночу спілку Софія Пісьман. У кожної з них власні турботи та проблеми, але їх об’єднує бажання бути потрібними суспільству. Не можна не відзначити роль доньки пані Лазич, яку виконувала Наталія Рокитська. Саме вона уособлювала тих дітей, яким не вистачає батьківської уваги та які потребують розповісти про важливі життєві перипетії. Хто знає, яким би був розвиток подій, якби її відразу вислухали.

У цій постановці підіймається не лише питання місця жінки в суспільстві, у ній є все: взаємовідносини у жіночому колективі, стосунки між чоловіком і дружиною, батьки і діти, перше кохання, перша вагітність… Попри достатню кількість гумору у виставі, глядачі зможуть і задуматися, і надихнутися поезією та чарльстоном у виконанні актрис, і навіть посумувати.

Зірки згасають і тут, і там, а світло від них продовжує випромінюватися. 

Оригінал.