Колектив

Світлана Телеглова

Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі. Закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого.

У театрі з 2004 року.

ТЕАТРАЛЬНІ РОБОТИ :

 «Амнезія» – Випадок;

«Вертеп» – Син Ірода, Жид;

«Записи юного лікаря» – Доктор Поляков;

«Гравці» – Глов-молодший;

“Лебедине озеро. Сутінки” – Женя;

«Левко» – Вітька;

«Мертві душі» – Прокурор Антіпатор Захарович;

«Моє століття» – Чоловік, що розносить королівські солодощі, Чоловік із магазину квітів;

«На дні» – Актор;

«Нові страждання молодого В.» – Віллі;

«Опера Мафіозо» – Дон Калоджеро;

«Осінь у Вероні, або правдива історія Ромео і Джульєтти» – Патрік;

«Дивакуватий Журден» – Клеонт;

«Сто тисяч» – Савка, кум Герасима;

«Трактирщица» – Фабріціо;

«Фараони» – Оверко, завідувач птахофермою;

«Шість чорних свічок» – Бойль. 

***

Фестивалі: 

2008 – Енергодар. Фестиваль «Добрий театр».

2019 – Львів. Міжнародний театральний фестиваль «Золотий лев».

2019 – Дніпро. Всеукраїнський театральний фестиваль «Феєрія Дніпра».

***

Премія “Київська Пектораль” – 2019 у номінації “За краще виконання чоловічої ролі» (роль Олександра Тарасовича Аметистова, адміністратора у виставі за Михайлом Булгаковим «Зойчина квартира», режисер-постановник Максим Голенко).

***

– «У смерті моїй прошу нікого не звинувачувати». Доктор Поляков. «Щоденник молодого лікаря».
?
– Вперше я вийшов на сцену ще в дитинстві, десь років у 5-6, співав на різних конкурсах. Постійно відчував хвилювання, дуже сильне, трусилися ноги, слина підступала так, що доводилось ковтати слова, і це під час співу вживу, після цього було дуже соромно. Хвилювання пройшло вже після кількох років роботи в театрі. Мені здається, що Бог для цього дав мені таку професію, щоб долати свій острах.
?
– Дебютна роль у Театрі на Подолі – Клеонт у виставі «Дивакуватий Журден», але вперше на сцену цього театру вийшов у ролі імпресаріо у виставі «Опера Мафіозо». Приїхав на репетицію «Журдена», а ввечері мала бути вистава, й актор, який грав імпресаріо, попросив мене зіграти. Того ж вечора я і вийшов на сцену Театру на Подолі.
?
– У день прем’єри «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» я прокинувся із думкою: «Невже сьогодні?» Коли засинав, думок вже не було. Було задоволення та приємна втома.
?
– Чіпка для мене – людина, доведена до відчаю, яка, шукаючи справедливості, не знаходить її і тому вважає, що справедливості можна добитися лише силою та жорстокими діями. Звичайно, вистава – це трактування твору і тому трохи відрізняється від нього. За романом Чіпка до всьго ще й здається не досить розумною людиною, – вважаючи себе лідером, він, на мою думку, виявляється одержимою людиною, що й призводить до падіння.
?
– Щодо ролі найважче було звести все разом: дію, текст, музику і решту нюансів. Досвід з читкою репу не був важким, бо я з дитинства займаюся музикою, в юності грав у музичних групах, писав та пишу тексти і музику в різних стилях. Реп – не виняток, тобто досвід був і «єа»! 
?
– «Дике Поле», в якому я знявся, – круте кіно, над яким працювала крута команда! Взагалі кіно та театр – різні жанри, важко буває і там, і там.
?
– Не доводилось ловити себе на думці, що мені страшно когось зіграти. Мабуть, немає таких. 

Спектаклі

− Доктор Поляков

ЛЬОВУШКА − Вітька

− Кюре

МЕРТВІ ДУШІ − Прокурор Антипатор Захарович

− Актор

− Німець, Кувалдін, Чоловік танцюристки, Оповідач

− Самородок

ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ? − Чіпка

− Шипучин Андрій Андрійович, Іван Васильович Ломов

СТО ТИСЯЧ − Савка, кум Герасима

− Син

ШОУ ПРО ШОУ − Женя

− Олександр Тарасович Аметистов, адміністратор

− Акакій Акакійович

КАМІННИЙ ГОСПОДАР − Командор дон Гонзаго де Мендоза