Колектив
повернутись до колективу

Алла Сергійко

Заслужена артистка України

Андрій ПархоменкоЗаслужений артист України

 

Провідна актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого (художні керівники курсу – Н. Молостова, М. Рушковський, випуск 1978 року).

З 1978 по 1979 працювала в Театрі кіноактора (м. Кишинев).  З 1979 по 1985 – в Київському театрі естради. З 1985 по 1987 – в Київському молодіжному театрі.

У театрі з 1987 року.

 

ТЕАТРАЛЬНІ РОБОТИ:

“Ніч див” В. Шекспіра – Олена  –  Приз СТД за кращий театральний дебют 1980;
“Так велить мені натхнення” за О. Блоком – Любов Мєндєлєєва;
“Зоря і смерть Пабло Неруди” І. Драча – Хуана;
“Дива без див” Е. Успенського – Несміяна;
“Трактирниця” К. Гольдоні – Деяніра;
“Любов дона Перлімпліна” Г. Лорки – Белліса;
“Білосніжка та семеро гномів” Е. Успенського – Білосніжка;
„Ідіот” Ф. Достоєвського – Аглая;
“… та я прийду по ваші душі…” за В. Висоцьким – Вона;
“Маркіза де Сад” Ю. Місіми – Маркіза Рене де Сад;
“Майстер і Маргарита” М. Булгакова – Маргарита;
“Гамлет” В. Шекспіра – Гертруда;
“Квартал небожителів” А. Коротко – Любов;

“В степах України” А. Корнійчук – Палажка – Приз «Київська пектораль» за кращу виставу 2001;

“Дядя Ваня” А. Чехов – Єлена Андреевна – Приз «Київська пектораль» за кращу виставу 2004;

“Мина Мазайло” М. Куліш – Баронова-Казино – Приз «Київська пектораль» за кращу жиночу роль другого плану 2004;

“Моє століття” М.Лоранс –  Морель, 2006;

“Шість персонажів в пошуках автора”  Л.Пірандело – Прима, 2007;

“Дім, що йде у пітьму” К.Смедс – Стара, 2007;

“Білі ночі” Ф.Достоєвський –  Бабуся, 2008;

“Шість чорних свічок”  Д.Дилан – Голова клану, 2008;

          

 

РОБОТИ У КІНО:

„Віддавали Катрю” (1981, реж. П. Марусик, студія ім. О. Довженка) – Катря;

“Останній аргумент королів» (1983, реж. В. Кісін, студія Укртелефільм) – Мері;

“Вам телеграма” (1984, реж. Б. Конунов, студія Молдова-фільм) – Тетяна;

„Дива в Гарбузянах” (1985, реж. І.Кобрін, студія Укртелефільм) – Вчителька;

„Співачка Жозефіна і Мишачий народ» (1994, реж. С. Маслобойщиков, студія ім. О. Довженка та Іннова-фільм, Німеччина) – Жозефіна;

„Розпуста”. Серіал «Острів кохання» (1996, реж. А. Бійма, студія Укртелефільм) – Лерка;

„Від Булгакова” (1999, реж. С.Маслобойщиков, студія «Контакт» і «1+1»)  – Ненька;

„Темна ніч”(2000, реж. О. Ковалов, студія Ленфільм) – Фрау Монк;

„Шум вітру” (2002, реж. С. Маслобойщиков, студія ім. О. Довженка) –  Саша  –  1) Приз за кращу жіночу роль (Фестиваль, Росія – Україна – Білорусія) Бердянськ, 2002   2) Приз за кращу жіночу роль (Міжнародний акторський кінофестиваль «Стожари») Київ, 2003   3) Золота медаль Ханжонкова (Ханжонковський меморіальний кінофестиваль) Москва, 2003    4) Приз критики (Міжнародний кінофестиваль «Любов – це божевілля») Варна, 2003;

„Легенда про Кащея” (2003, реж. В.Ткачьов, Мосфільм) – Мамушка;

„Казанова мимоволі” (2004, реж. О.Фіалко, студія ім. О. Довженка) – Галя;

“Мрії здійснюються” (2004, реж. О. Куріна, студія Східно-Європейський інститут) – Галя;

“Плакальник” (2004, реж. Б. Недіч, студія “Мамаду”) – Галина;

«Путівник» (2005, реж. О. Шапіро, Незалежна студія) – Хазяйка;

«Зцілення любов’ю» (2005, реж. Б. Недіч, студія “Мамаду”) – Захаровна;

«Четверта група» (2005, реж. О. Копєйкін, Незалежна студія) – Олена;

«Хеппі піпл (2006, реж. О. Шапіро, Незалежна студія) – Бібліотекарка;

«Мухтар» (2006, реж. Златоустовський, Незалежна студія) – Альбіна;

«Знак долі» (2007, реж. О. Філіпенко, студія «Стар медіа») – Софія;

«Хороші хлопці» (2007, реж. Туранський, студія «Стар медіа» – Лідія;

“Адреналін” (2007, реж. В. Морозов, студія Ілюзіон) – Олена;

“Янгол-охоронець” (2007, реж. Б. Недіч, студія “Мамаду”) – Іранда;

“Відступник” (2007, реж. Р. Балаян, студія Ілюзіон) – Бабуся;

“Несамотнє серце” (2008, реж. С. Стадніченко, студія Стар медіа) – Саша;

“Доярка з  Хацапєтовки” (2008, реж. П. Слюсаренко, Нова студія) – Віка;

“Акула” (2008, реж. А. Матешко, студія Українська медійна група) – Регіна;

“Право на надію” (2008, реж.Т.Ткаченко, студія Стармедіа) – Таїсія;   

“Неодинокі серця” (2009, реж. С.Сотниченко, студія Стармедіа)  – Саша;                                                

“Маршрут милосердя” (2010,  реж.С.Курбанов, студія Мамаду) – Галя;                                                 

“Земля забуття” (2011,  реж.М.Боганім, студія Apple) – Тітка;

ТЕЛЕПРОЕКТИ:


З 2006 року – ведуча телевізійної програми “Життя триває” на каналі УТ-1

 

ФЕСТИВАЛІ:

  1. Вересень. Дні Києва в Одесі.

1994, 1995. Серпень, вересень. Великобританія. Единбург.

  1. Травень. Румунія. Сибіо. Міжнародний фестиваль.
  2. Лютий. Югославія. Белград. „Біт теф”.
  3. Липень. Франція. Гренобль. Фестиваль.
  4. Вересень. Кіпр. Тур по містах.

2003–2004. Всеукраїнський тур “Мистецтво проти наркоманії та СНІДу”.

***

– Мені здається, що я могла б зіграти кого завгодно. Я актриса широкого діапазону. Можливо, є якісь табу, скажімо, не вийшла б на сцену голою. Хоча хороший актор завжди внутрішньо оголюється. Але, якщо твоє особисте висловлювання у певній ролі зовсім не збігається з поглядом режисера і ти не можеш його переконати, від такої ролі варто відмовитися.

– Пам’ятаю, більше десяти років тому я знялася у фільмі «Знак долі» – зіграла жахливу сестру поганого брата. Режисер вимагав, щоб я грала зло однією фарбою. Це була найтяжча моя роль. Все єство моє чинило такий опір, що коли в кінці першого знімального дня на мене одягли окуляри, аби заховати мої добрі очі, в кадрі з під них потекли сльози. Коли режисер запитав мене, як я себе почуваю? Відповіла: зґвалтованою. Зіграла я переконливо. З тих пір мене запрошують у серіали виключно на негативні ролі і просять грати однією фарбою. А от, коли роль співпадає з твоїм внутрішнім світосприйняттям, коли ти можеш адресувати глядачеві тексти написані А. П. Чеховим, як власні думки, що наперебій тебе відвідують, а глядач каже, що ти говорила саме з ним на вушко – то є щастя! І воно в мене було в ролі Олени Андріївни в «Дяді Вані» в постановці Віталія Малахова.

– Якщо мене розбудити серед ночі, яку цитату з моїх ролей згадаю першою? Репліку Білосніжки: «Желаю вам работать, не уставая!»

– Театр це – дім, сім’я. Сцена – можливість висловитись, поспілкуватися.
– Якби я не стала актрисою, то була б лікарем. Цього хотіла моя мама, яка все життя була для мене моральним і духовним мірилом. Але Бог мав іншу думку.

– Ніколи не мріяла конкретно про ту чи іншу роль. Хочу роль велику і глибоку, щоб я в ній помістилася.

– Люблю кіно якісне. Жанри можуть бути різні. Коли не знаю конкретного адресата, раджу подивитися фільм «Маленька міс Щастя». Свого часу, цей повнометражний дебют двох американських кліпмейкерів примусив перенасичену артхаусом публіку аплодувати стоячи.

– Я не звикла наслідувати когось, бо все життя намагаюсь відстоювати свою особливість, а хороших акторів люблю, і їх багато. Мої улюблені: Меріл Стріп і абсолютно фантастичний Деніел Дей-Льюїс – вони мене надихають!

Спектаклі

ВІЧНО ЖИВІ − Анна Михайлівна Ковальова, викладач історії

ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ... (ЯМА) − Емма Едуардівна

ДІВЧИНА З ВЕДМЕДИКОМ, або Неповнолітня... − Тихменєва

МОЄ СТОЛІТТЯ − Марель, дочка Габріель

ПЕРЕДЧУТТЯ МИНИ МАЗАЙЛА − Баронова-Козино

МИНУЛОГО ЛІТА В ЧУЛИМСЬКУ − Хороших

СИЛЬНІШЕ ПРИСТРАСТІ, БІЛЬШЕ, НІЖ ЛЮБОВ − Мерчуткіна Настасья Федорівна; Степанида Степановна Чубукова

Мрії оживають − Саллі

ОБЕЖ − Пані Терзич