Новини

Як Гоголівська шинель танцювала на сцені театру на Подолі (theatre.love)
Класика не підвладна часу

21 грудня у Театрі на Подолі відбулася прем’єра вистави «Шинель» за мотивами однойменного твору Миколи Гоголя, режисеркою якої стала Валерія Федотова. Вистава, яка стала яскравим доказом, що класика не підвладна часу.

Хто автор?

Микола Гоголь, справжнє прізвище якого Яновський, є класиком російської літератури. Письменник українського походження з Полтавщини, що викликав захват і обурення сучасників як тих часів, так і сьогодення.

Гоголівська повість «Шинель», яка лягла в основу вистави, належить до циклу «Петербурзькі повісті» і вперше була опублікована у 1842 році.

Про що сюжет?

Все без змін, історія про маленьку людину Акакій Акакійовича Башмачкіна (роль грає Роман Халаімов), який живе в тогочасному Петербурзі та працює титулярним радником. Не зважаючи на бідність, він любить свою роботу, кожного дня переписує папери та не претендує на щось більше.

Якось Акакій Акакійович помічає, що його стара шинель стала зовсім непридатною, однак кравець навідріз відмовився латати її, але шити нову грошей у нашого героя не було. Акакій починає економити, 40 рублів він вже мав, залишилося зібрати ще 40. Та як змінюється життя героя з появою шинелі? Про це глядач дізнається у виставі.

Що болить?

Повість Гоголя розповідає читачу про життя так званої «маленької людини», ця ідея зберігається і в самій виставі. Людина, що займає найнижчу сходинку у суспільстві, тим самим стає непомітним для нього. Навіть смерть не завжди стає приводом, щоб людини «помітили». Такою людиною є Акакій Акакійович у виставі «Шинель».

Як атмосфера?

Розкидані папірці на сцені, стільки, стакан, і всі речі Акакія обклеєні листами з текстом, тим самим показуючи нам, яку велику частину в його житті займала робота. Казковості у виставі додає ідеально підібраний аудіоряд рок музики.

Ролі всіх додаткових персонажів грають два актори (Станіслав Мельник та Кирило Карпук), які стають то вуличними котами, то колегами з департаменту, то чорними воронами, а з рештою нападниками та «значною особою». Це додає виставі камерності, ніби заганяє нас в маленьку коробочку, де розгортаються всі події. Гра акторів гіперболізується рухами та словами, без особливої зміни декорацій чи костюмів. І тільки сходи, що знаходять посеред сцени, допомагають герой тікати з цієї коробки хоч би думками та мріями.

Емоції?

А потім на сцену виходить вона — велика червона шинель, така гарна з коміром, під якою ховається Юлія Шевченко. Це не просто річ, яку Акакій одягає, Шинель є образом дівчини, яку він ніжно обіймає, танцює з нею. Шинель стає найдорожчою річчю для нього, а точніше вона стає більше, ніж річ.

Кому зайде вистава?

Тим, хто любить вистави з родзинкою та, коли класика постає з новою інтерпретацією. А також поціновувачам творчості загадкового Миколи Гоголя.

Оригінал: https://theatre.love/blog/yak-gogol-vska-shinel-tancyuvala-na-scen-teatru-na-podol/